Більярд як гра з’явився в Європі ще в середньовіччі, еволюціонувавши від схожих на крокет ігор на траві, які згодом перенесли в приміщення на столи, покриті зеленим сукном. В Україну більярд потрапив у XVIII столітті, коли Петро I, за переказами, привіз цю гру з Європи, зокрема з Голландії. У Російській імперії, частиною якої були українські землі, більярд швидко набув популярності серед аристократії та офіцерів. 

На українських теренах, які входили до складу різних держав (Річ Посполита, Російська імперія, Австро-Угорщина), більярд розвивався нерівномірно. У західних регіонах, що перебували під польським чи австрійським впливом, грали переважно в європейські різновиди, такі як карамболь. У східних і центральних регіонах, підконтрольних Російській імперії, домінувала російська піраміда — складна гра з великими кулями та вузькими лузами, яка вимагала виняткової точності. 

У XIX столітті більярд став доступнішим для ширших верств населення. У містах, таких як Київ, Одеса, Львів і Харків, відкривалися більярдні зали, де грали як аристократи, так і представники середнього класу. У цей період з’явилися перші теоретичні праці про більярд. Наприклад, на початку XX століття в Російській імперії було видано книгу Лемана "Теорія більярдної гри", яка містила як теоретичні, так і практичні поради. Пізніше книга Коновалова "Школа і правила більярдної гри" базувалася на методах відомого російського більярдиста С.Ф. Докучаєва, що також вплинула на розвиток гри в Україні. 

Серед відомих більярдистів того часу в Російській імперії, до складу якої входили українські землі, були такі постаті, як Бересін, Гаев, Єфімов, Кобезєв та інші, деякі з яких могли бути пов’язані з українськими містами. У цей період більярд залишався переважно аристократичною розвагою, але поступово ставав частиною міського дозвілля. 

Після встановлення радянської влади в Україні більярд зазнав певного занепаду, оскільки його асоціювали з буржуазним способом життя. Проте в 1930-х роках гра почала відроджуватися, зокрема завдяки популяризації російської піраміди. У 1953 році відбувся один із перших значущих турнірів з російської піраміди, який став важливим кроком у розвитку цього виду спорту.  У радянський період більярдні зали з’являлися в клубах, будинках культури та спортивних комплексах. У великих містах України, таких як Київ, Одеса, Дніпро та Донецьк, більярд ставав популярним серед молоді та робітничого класу. Гра в російську піраміду домінувала через її доступність і поширення в пострадянському просторі. 

Розвиток спортивного більярду

У 1960–1980-х роках більярд почав набувати рис професійного спорту. У цей період з’явилися перші турніри, організовані на регіональному та республіканському рівнях. Українські гравці брали участь у всесоюзних змаганнях, де змагалися з представниками інших республік СРСР. Російська піраміда залишалася основною дисципліною, хоча пул і снукер також почали з’являтися в більярдних клубах великих міст.

Після проголошення незалежності України в 1991 році більярд почав активно розвиватися як професійний спорт. У 2001 році була створена Всеукраїнська громадська організація "Федерація спортивного більярду України", яка з 2003 року отримала національний статус для трьох дисциплін: пул, снукер і карамболь, а з 2008 року — ще й для піраміди. Очолює федерацію з моменту заснування Ігор Масол. 

Федерація зосередилася на розвитку дитячо-юнацького спорту, організації місцевих, регіональних і національних змагань, а також підготовці спортсменів до міжнародних турнірів. Щороку в Україні проводяться понад 30 офіційних всеукраїнських змагань для чоловіків, жінок, юніорів і ветеранів. 

Міжнародні досягнення українського білярду

Українські більярдисти досягли значних успіхів на міжнародній арені. Одним із найвідоміших гравців є Ярослав Виноку́р (нар. 6 червня 1974, Одеса), дворазовий чемпіон України та світу з російської піраміди. Він також грає в американський пул і є співвласником найбільшого в Україні більярдного клубу "Один" в Одесі, який займає площу 1500 м² і пропонує столи для піраміди, пулу та снукеру. 

Інші відомі українські гравці, такі як Руслан Чинахов, Артем Кошовий і Євген Новосад, також демонструють високі результати в піраміді та пулі. Наприклад, Чинахов, відомий як "Сибірський експрес", починав із піраміди, а згодом став одним із найкращих пул-граців України, виграючи медалі на чемпіонатах Європи. Кошовий здобув золото на молодіжному чемпіонаті Європи з пулу, а також брав участь у престижному "Національному турнірі чемпіонів" з піраміди.  Сьогодні більярд в Україні є не лише професійним спортом, а й популярною формою дозвілля. У великих містах, таких як Київ, Одеса, Львів і Дніпро, діють численні більярдні клуби, які пропонують столи для піраміди, пулу та снукеру. 

Розмір столу: офіційний турнірний стіл має розміри 12×6 футів (370×180 см), що відповідає розмірам снукерного столу.

Кулі: використовується 16 куль (15 білих нумерованих і одна кольорова куля-приціл, зазвичай червона або жовта). Кулі більші (67–68 мм у діаметрі) і важчі (255 г) порівняно з пулом.

Лузи: дуже вузькі (кутові — на 4–5 мм ширші за діаметр кулі, середні — на 14–18 мм), що вимагає високої точності.

Кий: товстіший і важчий, з більшим діаметром наклейки (до 15 мм), що ускладнює виконання деяких ударів, як-от масе чи джамп-шоти.

Український більярд має багату історію, яка бере початок у XVIII столітті та тісно пов’язана з розвитком російської піраміди. Після здобуття незалежності Україна сформувала власну більярдну школу, досягнувши значних успіхів на міжнародній арені. Федерація спортивного більярду України відіграє ключову роль у популяризації гри, підтримці молодих талантів і організації змагань. Незважаючи на виклики, пов’язані з війною та конкуренцією, більярд залишається важливою частиною спортивної культури України, поєднуючи традиції та сучасні тенденції.

Список літератури

• Федерація спортивного більярду України. Офіційний сайт. (billiard.net.ua)
• Історія більярду в Україні: від аристократії до сучасності. Sport.ua.
• Ярослав Винокур: біографія та досягнення. Одеський спортивний вісник.
• Розвиток снукеру в Україні: досягнення Юліана Бойка. Kyiv Post.
• Більярдні клуби України: огляд та перспективи. Український спортивний журнал.